Отже, нарешті нам вдалося це зробити — старенька закинута хатинка на околиці містечка перетворилася на невеличкий новенький охайний будиночок з моєї дитячої мрії. Нехай у ньому не 23, а всього 3 кімнатки, нехай вони не настільки великі, але це — дух мого дитинства, затишок і тепло. А ще — досить великий сад, ну і, звичайно, грядки (як же без них українській садибі?). Чомусь саме сад мені хотілося зробити особливим. Вирішили — “еклектику” (тобто усього потрохи) геть, шукаємо щось конкретне, дотримуємося певного стилю. А їх, цих стилів, як ви знаєте, о-го-го скільки. Після обговорення “мільйонів” варіантів, зваживши всі “за” і “проти”, врешті, зупинилися на скандинавському. Чому? Поясню.
Які асоціації викликає у Вас слово “Скандинавія”? У мене їх кілька. Негативна — одна — “бр-р-р, похмуро, холодно і мокро!”. Решта — позитивні — “якість”, “екологія”, “надійність”, “комфорт”, “високий рівень життя”, “оптимізм”. Вловлюєте думку? :)
“Інтернет” пише, що основними рисами скандинавського стилю є практичність, природність, прості форми, світлі кольори (коли півроку похмуро і холодно, Сонце можна і вигадати, правда ж?). Так само мені, противнику усього “пластикового” (не хочу нікого образити — це моє особисте, — але маю на увазі пластмасові горщики, ящики, качечки-гномики, лебеді з пластикових пляшок та клумби з шин), повністю імпонували матеріали, притаманні цьому стилю — дерево, “дикий” камінь, а також різні невибагливі рослини.
Так, скандинавський стиль досить невигадливий, але водночас затишний, позитивний, можна сказати, з душею. Ось чому саме він.
Отже, повернімося до саду. Вивчивши усю необхідну “літературу” (як добре, що Інтернет дає змогу бути самому собі дизайнером, агрономом і будівельником :)), я з’ясувала кілька важливих моментів:
- Скандинавський сад зазвичай займає невелику площу;
- Обов’язковими його елементами є невеличкий газон (без будь-яких клумб і бордюрів), грядка (так-так, вона може бути справжнім витвором мистецтва!), а також галявинка з дикорослими рослинами;
- Доведеться придбати певну кількість контейнерів для рослин, адже скандинавський сад часто також називають контейнерним (у моєму випадку — це дерев’яні ящики ТМ “Fairy House”);
- Викладені бруківкою (бажано з натурального каменю) майданчики мають бути прямокутної форми (з формами у цьому стилі взагалі досить суворо — чіткі, рівні лінії, без усіляких “пустощів”; хоча, як же без винятків?);
- Що стосується альтанок, лавок, загорож, то тут теж основні матеріали — дерево, камінь, метал (оцинкований). До речі, доцільними для цього стилю будуть лавки-ящики, у яких можна зберігати дрібний садовий інвентар, дитячі іграшки тощо. Палітра кольорів, зазвичай, стримана, однак яскраві вкраплення картину точно не зіпсують (дерев’яні конструкції можна пофарбувати у помаранчевий, блакитний, жовтий тощо, акценти також можна робити на яскравому листі (квітах) декоративних рослин. Головне — не переборщити!
- Меблі та елементи декору, як правило, дерев’яні чи плетені (є на Закарпатті таке село Іза — там справжній рай для любителів лози). Останнім часом усе більшої популярності набуває декорування інтер’єру та екстер’єру старовинними предметами побуту (брички, колеса, глиняні горщики і т.д.);
- Не варто ігнорувати такий елемент декору, як камінь, вірніше, валуни, які можна розкласти у різних частинах саду, додаючи йому природності та більшої переконливості;
- До речі, живопліт теж може бути елементом декору скандинавського стилю;
- Якщо дозволяють площа та фінансові можливості, у скандинавському саду можна облаштувати невелику штучну водойму нерівної форми (або ж поставити дуже велику дерев’яну діжу з водою), оточивши її відповідними рослинами;
- Нарешті добралися до рослин, без яких, як не крути, ні саду, ні городу не буде. Отже, для скандинавського стилю характерні прості, але водночас виразні рослини (особливо вічнозелені). Це можуть бути як плодові, так і лісові дерева (наприклад, сосни чи клени), серед яких завжди має виділятися одне-два (чи формою крони чи кольором листя), тобто повинні бути зроблені чіткі акценти. Що стосується чагарників, то гарно впишуться в ландшафт бузок, бузина, верес, спірея та ін. Не зайвими будуть також рододендрони (знову ж таки, усе в міру). На галявинках і газонах можна висадити жоржини, маки, айстри, півонії, лаванду (все, що схоже на польові квіти) або невеличкими острівцями - злакові рослини чи льон. Клумби ж можна облаштувати у контейнерах різного розміру (раджу звернути увагу на дерев’яні ящики ТМ “Fairy House” - “Селеста”, “Вікторія”, “Софія”, “Версаль”, які ідеально підійдуть для вирощування гортензії, тиса, самшиту тощо);
- І останнє. Для облаштування саду у скандинавському стилі не обов’язково витрачати великі кошти. Перевірено.
Я категорично протестувала проти викорчовування живих дерев у старенькому садочку, тому довелося підлаштовуватися під “давніх мешканців”. І знаєте, не пошкодувала. Усі ці яблуньки, грушки та вишні так гармонійно вписалися в пейзаж, ніби навмисно були посаджені з перспективою колись стати “громадянами” скандинавського саду. Так що, аби створити щось нове, не завжди потрібно нищити старе :).
Можливо, нам не вдалося створити найсправжнісінький скандинавський сад, але основні його атрибути присутні, і настрій — той, що треба! А це, думаю, головне!